К небу ты обратись, друг мой алчущим сердцем
Будь к Творцу мирозданья открыт ты душой
Помни, нет ничего под сияющим солнцем
Все не вечно, как будто цвет травы полевой.
Эту истину в сердце храня, будь смелее
Вспомни тех, о которых всегда забывал
Подари им частичку себя, будь добрее
Знай, Спаситель всего нам, себя даровал.
Не ищи уравнений любви, это тщетно
Не просчитывай, как оптимально прощать
Будь для слабых опорой, для ищущих светом
И за зло, лишь старайся добром возвращать.
Помни, временно все, как трава полевая
Окружающим радость спеши подарить
Научись у Христа, без остатка сгорая
Сердца каждой частицей, всецело любить!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
